Нагляд у сфері запобігання і протидії корупції
Відповідно до ст.5 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” органи прокуратури є спеціально уповноваженими суб’єктами, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції та координують діяльність правоохоронних органів на цьому напрямі.
Так, у квітні минулого року прокуратурою Веселинівського району розпочато кримінальне провадження за фактом вчинення одним із сільських голів корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 Кримінального кодексу України, а саме привласнення бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем.
Вказане кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості скеровано до Веселинівського районного суду, яким угоду затверджено, винного притягнуто до кримінальної відповідальності та накладено покарання у вигляді штрафу.
Крім того, упродовж 2013 року прокуратурою Веселинівського району складено 2 протоколи про вчинення корупційних адміністративних правопорушень стосовно депутатів сільської ради за ст. 172-6 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог фінансового контролю, які направлені до Веселинівського районного суду. За результатами розгляду правопорушники визнані винними та на них накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Добір абітурієнтів
Відповідно до укладених між Генеральною прокуратурою України та національними університетами ’’Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” та "Одеська юридична академія” договорів про співпрацю у підготовці фахівців для органів прокуратури проводиться добір вступників на навчання у 2013 році до вказаних університетів, а також до Національної академії прокуратури України.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про прокуратуру» прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року
Крім того, необхідно враховувати, що робота в органах прокуратури пов’язана із значними психоемоційними та фізичними навантаженнями, тому стан здоров’я повинен дозволяти виконувати обов’язки працівника прокуратури.
Рекомендації для вступу на навчання, насамперед, надається особам, які мають високий рівень загальноосвітньої підготовки (враховується середній бал атестату), виявили схильність до прокурорсько- слідчої діяльності, вивчаються мотиви обрання юридичної спеціальності та бажання працювати в органах прокуратури, схильність до вивчення тих чи інших предметів, інші особисті якості, які дають можливість зробити висновок щодо придатності особи до прокурорсько-слідчої діяльності.
Таким чином, випускники, які виявляють бажання вступити на навчання до Національної академії прокуратури України, національних університетів "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” та "Одеська юридична академія”, можуть звернутися до прокуратури району для отримання додаткової інформації та проведення співбесіди.
Довідки за телефоном 2-13-75.
Прокурор прокуратури
Веселинівського району Д.М. Морозов
Роз'яснення окремих положень законодавства, які регулюють проведення перевірок органами контролю.
Прокуратурою Веселинівського району постійно тримається на контролі захист конституційних прав і свобод підприємців від надмірного тиску з боку контролюючих органів, органів влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів.
Так, проведеними протягом минулого та поточного років виявлено ряд порушень вимог законодавства під час проведення перевірок органами контролю, а також наданні переваг з боку органів місцевого самоврядування. За результатами перевірок внесено 3 подання та 2 посадових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, роз’яснюю, що законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в статті 4 встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб’єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Органи державного нагляду (контролю) та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб’єкта господарювання згідно із законом.
Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з’ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання.
Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності).
Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов’язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).
Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані зберігати комерційну таємницю суб’єкта господарювання.
Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.
Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.
Статтею 5 Закону встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку.
Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва — п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Статтею 6 Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання; перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
В прокуратурі Веселинівського району запроваджено «гарячу лінію» та у разі, якщо органами контролю, під час проведення перевірки порушено вимоги Закону, Ви можете звернутись до прокуратури району з письмовим зверненням, прийти на особистий прийом до працівників прокуратури району або зателефонувати за номером «гарячої лінії» - 2-13-75.
Прокурор прокуратури
Веселинівського району Д.М. Морозов
